час відкриття

(pc.)

збут, бірж., ком., ек. n ціна; курс; a ціновий; v призначати/призначити ціну; визначати/визначити ціну; оцінювати/оцінити; розцінювати/розцінити

грошова вартість, яка сплачується та отримується за одиницю (unit¹) товару, послугу, актив (asset¹) і т. ін.

═════════■═════════

accounting price розрахункова ціна; acquisition price ціна придбання; actual price фактична ціна; adjusted price скоригована ціна; administrated prices адміністративно встановлені ціни • директивні ціни • монопольні (керовані) ціни; admission price вхідна ціна • вартість входу • сума вхідної плати; advertised price оголошена ціна • рекламована ціна; agreed — узгоджена ціна; all-in price повна ціна; American Selling Price price американська продажна ціна; asked price курс продавців; asking price бажана ціна; auction price аукціонна ціна; average price середня ціна; balancing price рівноважна ціна; bargain price вигідна ціна; base price основна ціна • базова ціна; basic price вихідна ціна • основна ціна; basing-point price ціна в основному пункті; bedrock price остання мінімально можлива ціна • найнижча ціна; below-cost price ціна, нижча від собівартості; below retail price ціна, нижча від роздрібної; best price кінцева ціна • максимальна ціна; bid price ціна покупця • курс покупців; black market price ціна чорного ринку; blanket price загальна ціна; bottom price остаточна ціна; break-even price ціна без збитковості; budget price бюджетна ціна; buy back price викупна ціна; buyer's price ціна покупця; buying price купівельна ціна; call price ціна, за яку можна достроково викупити облігації; cash price ціна за готівку • ціна при оплаті готівкою; catalogue price каталожна ціна; ceiling price верхня межа ціни • максимальна ціна; closing price заключна ціна • ціна на час закриття біржі • ціна, яка зареєстрована при закритті біржі; commodity prices товарні ціни • ціни на готові вироби; competitive price конкурентна ціна • конкурентоспроможна ціна; competitor's price ціна конкуруючого підприємства; computer rental price орендна плата за користування комп'ютером; conditional price умовна ціна; consumer prices ціни на споживчі товари; contingent price не передбачена заздалегідь ціна; contract price договірна ціна; controlled prices регульовані ціни; conversion price ціна конверсії; cost price виробнича ціна • собівартість виробництва; current price поточна ціна; current market price поточна ринкова ціна; cut price знижена ціна; cut-rate price низька ціна • знижена ціна; delivered price ціна включно з доставкою; demand price ціна попиту; discount price ціна зі знижкою; disposal price ціна реалізації • ціна при ліквідації; domestic prices ціни внутрішнього ринку; duty-paid price ціна, яка включає мито; economy price знижена ціна; entry-limit price ціна, що обмежує вхід конкурентам; equilibrium price ціна рівноваги • ціна, що забезпечує рівновагу; estimated price орієнтовна ціна; everyday price повсякденна ціна; exchange price біржова ціна • біржовий курс; exercise price ціна реалізації опціону; exorbitant price позамежна ціна • надзвичайно висока ціна; expected price сподівана ціна; factory price ціна підприємства-виробника; factory list price ціна за прейскурантом підприємства-виробника; fair price помірна ціна • справедлива ціна; final price остаточна ціна; fire-sale price продаж за безцінь; firm price стала ціна • тверда ціна • твердий курс; fixed price призначена ціна • встановлена ціна; flat price однакова ціна; flexible price гнучка ціна • еластична ціна; floor price мінімальна ціна • найнижча ціна • нижня межа ціни; fluctuating prices ціни, які коливаються; food prices ціни на харчові продукти; forward price курс за строковою угодою; full price повна ціна • максимально можлива ціна; give-away price продаж за безцінь; going price теперішня ціна • нинішня ціна; going market price поточна ринкова ціна; gross price ціна-брутто; guaranteed price гарантована ціна; half price півціни; hire price ціна найму; hire purchase price ціна при купівлі на виплат; honest price справедлива ціна; House price біржовий курс; implicit price неявна ціна; importer price ціна імпорту; inflated price роздута ціна • підвищена ціна; inflexible prices негнучкі ціни • директивні ціни; initial price вихідна ціна • початкова ціна; inside price внутрішня ціна; intervention price ціна втручання; introductory price вхідна ціна; invoice price фактурна ціна; issue price випускна ціна • курс нового випуску цінних паперів; job price ціна на виконану роботу; launch price вивідна ціна • ціна в момент виведення товару на ринок; legislated price ціна, встановлена законодавчим актом; list price ціна за цінником • прейскурантна ціна; manufacturer's price ціна виробника; manufacturer's recommended price рекомендована ціна виробника; manufacturing price ціна фабрики-виробника; marginal price крайня ціна • гранична ціна; markdown price знижена ціна; marked price зазначена ціна; market price ринкова ціна • ринковий курс • курс біржі; market-clearing price рівноважна ціна • ціна, що забезпечує рівновагу попиту і пропозиції; market-determined price кон'юнктурна ціна; mark-up (price) націнка • підвищення (цін); maximum price максимальна ціна; mean price середня ціна; medium price середня ціна; minimum price мінімальна ціна; moderate price помірна ціна; modest price скромна ціна; monopoly price монопольна ціна; negotiated price договірна ціна; net price кінцева ціна • ціна нетто; newsstand price продажна ціна в кіоску • роздрібна ціна; nominal price номінальна ціна; normal price нормальна ціна; offer price курс продавців; offered price пропонована ціна; off-peak price ціна в період зниження торгу; opening price ціна на час відкриття біржі; option price ціна опціону; original price первісна ціна; package price ціна упаковки • ціна тари; parity price паритетна ціна; peak price ціна в сезон • максимальна ціна • ціна в піковий час • пікова ціна; pegged price штучно підтримувана ціна; preferential price пільгова ціна; premium price ціна, вища від номіналу • ціна з націнкою; present price існуюча ціна; probate price ціна акцій при нарахуванні податків згідно із судовим рішенням щодо спадкоємства • ціна активів померлої особи; producer's price ціна виробника; purchase price купівельна ціна • покупна ціна; quoted price котирувана ціна • ціна за розцінкою • зареєстрований на біржі курс; real price реальна ціна; reasonable price доступна ціна; recommended price рекомендована ціна; redemption price викупна ціна; reduced price знижена ціна; reference price довідкова ціна; regular price звичайна ціна; relative price відносна ціна; remunerative price вигідна ціна; replacement price ціна заміни; resale price ціна при перепродажу; reserve price відправна ціна • резервована ціна; retail price (r/р) роздрібна ціна; rock-bottom price найнижча ціна • дуже низька ціна • безцінь; runaway prices ціни, що швидко зростають; sale price ціна розпродажу; selling price (s/p) продажна ціна; set price призначена ціна • тверда ціна; settlement price розрахункова ціна; shadow price неявна ціна • тіньова ціна; share price курс акції • біржовий курс; shelf price продажна роздрібна ціна; short-term price короткочасна ціна; sinking price ціна реалізації опціону; slashed price урізана ціна • різко знижена ціна; sliding price змінна ціна • ковзна ціна; special price особлива ціна • пільгова ціна; special sales price пільгова ціна при розпродажу; spot price поточна ціна • ціна продажу; standard price стандартна ціна; standard unit price стандартна ціна за одиницю; standing price тверда ціна; starting price початкова ціна; sticker price ціна на наліпці • ціна на етикетці • прейскурантна ціна; store prices ціни в крамниці • магазинні ціни; strike price ціна реалізації опціону; subscription price ціна на передплату • передплатна ціна; suggested price пропонована ціна • ціна, пропонована для роздрібної торгівлі; suggested retail price рекомендована роздрібна ціна • пропонована роздрібна ціна; supply price ціна постачання • ціна пропозиції; target price цільова ціна • контрольна ціна; target selling price цільова продажна ціна; top price найвища ціна • максимальна ціна • найвищий курс цінних паперів; total price загальна ціна • сумарна ціна; trade price торговельна ціна; transfer price відпускна ціна; ultimate price остаточна ціна; unit price ціна за одиницю товару • ціна товарної одиниці; variable prices змінні ціни • нестійкі ціни; wholesale price оптова ціна; world market price ціна на світовому ринку

═════════□═════════

adjustment price регулювання цін; at a price за високу ціну • дорого; at popular prices за загальнодоступними цінами; at present prices за поточними цінами; bid and asked price ціна покупців і продавців; consumer price index; price-consumption curve крива залежності споживання від ціни; price discrimination цінова дискримінація; price elasticity цінова еластичність; price escalation зростання цін; price fixing встановлення ціни; price flexibility гнучкість цін; price fluctuation коливання цін; price increase підвищення цін; price index індекс цін; price less discount ціна за відрахуванням знижки; price level рівень ціни; price liberalization лібералізація цін; price list (PL) цінник • прейскурант; price parity паритетність цін; price per unit ціна за одиницю • ціна одиниці; price range діапазон цін; price ratio співвідношення цін; price-setting ціноутворення • встановлення ціни; price stabilization стабілізація цін; price subject to change ціна, яка підлягає зміні; price subsidy цінова субсидія; price support підтримка цін; price tag ціновий ярлик; price variation коливання ціни; price war цінова війна; retail price index (RPI) індекс роздрібних цін; to adjust prices врегульовувати/врегулювати ціни; to agree on the price погоджуватися/погодитися на запропоновану ціну; to bring down prices знижувати/знизити ціни; to cut prices знижувати/знизити ціни; to differ in prices відрізнятися за цінами; to drop in price дешевшати/подешевшати; to fall in price падати/впасти в ціні; to fix a price призначати/призначити ціну; to freeze prices заморожувати/заморозити ціну; to increase in price дорожчати/подорожчати; to increase prices підвищувати/підвищити ціни; to list price складати/скласти цінник • складати/скласти прейскурант; to mark a price призначати/призначити ціну • котирувати курс; to negotiate a price домовлятися/домовитися про ціну; to quote a price призначати/призначити ціну • встановлювати/встановити розцінку; to raise prices підвищувати/підвищити ціни; to reduce prices знижувати/знизити ціни; to scale down prices знижувати/знизити ціни; to set a price призначати/призначити ціну; to undercut a price збивати/збити ціну

АСТРОНОМІЯ ( від грецьк. від άστρον - зірка; νόμος - закон) - наука про будову і розвиток небесних тіл, їх систем та Всесвіту в цілому. Од давніх часів А. була щільно пов'язана з філософією, зокрема, такими її підрозділами, як космологія З. астосування таких інструментів та засобів, як телескоп, фотографія, радіотелескоп, спектральний аналіз, фотометрія, ЕОМ, космічна техніка, високоточних експериментальних методів та новітніх фізичних теорій (особливо фізики елементарних частинок, суперсиметрії, супергравітації, суперсил та суперенергій) дозволили А. відкрити і обґрунтувати, як можливі, - фізично і космологічно осмислені - фундаментальні природні процеси та закони, які лежать в основі людських уявлень про простір, час та розвиток матерії. А. надала фізичним законам космологічного й світоглядного змісту. Вона пов'язана з такими світоглядними змінами в історії людства, як коперниканська революція (перехід від геоцентричної до геліоцентричної системи світу), наукове обгрунтування нескінченності Всесвіту у просторі та часі, відкриття реліктового випромінювання, розбігання галактик та інших космологічно значущих фактів.

(quot.; qtn.; qu.)

n 1. ком. пропозиція, оферта; 2. бірж. котирування; курс; ціна; розцінка; a котирувальний

1. заява, у якій вказуються ціна (price) та умови, за якими можна отримати товар, послугу тощо; ♦ пропозиція містить умови платежу (payment), деталізацію продукту (product) чи технічні норми виконання роботи, строк постачання, строк завершення роботи і т. ін.; 2. заява, у якій визначається курс (price) цінних паперів (securities), валюти (currency¹) або товару (commodity); ♦ при котируванні вказуються два курси — курс продавців (asked price) та курс покупців (bidprice)

═════════■═════════

alternative quotation альтернативна пропозиція; asked quotation курс продавців; bid quotation курс покупців; binding quotation тверда пропозиція; bond quotation котирування облігації; closing quotation курс під час закриття біржі; competitive quotation конкурентна пропозиція; consecutive quotations послідовне котирування курсів; consultancy-service quotation пропозиція консультаційної послуги; currency quotation котирування валюти; direct quotation пряме котирування; facsimiled quotation пропозиція, зроблена по факсу; faxed quotation пропозиція, зроблена по факсу; final quotation останнє котирування; first quotation початкове котирування; fixed quotation тверда пропозиція; flat quotation котирування без урахування відсотків; foreign exchange quotation котирування валюти; formal quotation офіційне котирування; indirect quotation непряме котирування валюти; itemized quotation позиційне котирування • позиційна пропозиція; last quotation кінцеве котирування; lumpsum quotation пропозиція одноразової виплати; maintenance quotation пропозиція на утримання; market quotation ринкове котирування; material-supply quotation пропозиція матеріального постачання; nominal quotation номінальне котирування • номінальний курс; official quotation офіційний курс; opening quotation курс під час відкриття біржі; over-the-counter quotation котирування на позабіржовому ринку; previous quotation попереднє котирування; proforma quotation орієнтовне котирування; publicly-advertised quotation публічно рекламована пропозиція; qualified quotation обмежена пропозиція; revised quotation переглянута пропозиція; share quotation котирування акцій; specimen quotation зразкова пропозиція; spot quotation курс за угодою з негайним постачанням • котирування товару з негайною відправкою; standard quotation єдиний курс; stock quotation котирування акцій; stock exchange quotation біржовий курс • біржове котирування; tape quotations курси, зазначені на стрічці біржового телеграфного апарату; today's quotation котирування нинішнього дня; verbal quotation усна пропозиція; written quotation письмова пропозиція

═════════□═════════

application for quotation заява для котирування на біржі; quotation box скринька на пропозиції; quotation list список пропозицій; quotation section відділ пропозицій; to accept a quotation приймати/прийняти пропозицію; to apply for a quotation звертатися/звернутися з проханням встановити курс; to be accepted for quotation бути визнаним для котирування на біржі; to call for quotations звертатися/звернутися за пропозиціями; to examine a quotation розглядати/розглянути пропозицію; to modify a quotation змінювати/змінити пропозицію; to prepare a quotation готувати пропозицію • готувати котирування • готувати/підготовити котирування • готувати/підготовити пропозицію; to qualify for a quotation діставати/дістати кваліфікацію з котирування; to receive a quotation одержувати/одержати пропозицію; to request a quotation запитувати про пропозицію; to revise a quotation переглядати/переглянути пропозицію; to submit a quotation подавати/подати пропозицію • подавати/подати котирування

quotation:: quote

* * *

1) знахідка

2) відкриття (родовища тощо)

3) гірн. нове родовище

v (past і p.p. found)

1) знаходити; відшукувати

2) виявляти

3) знайти (випадково), натрапити

4) відкривати

5) заставати

6) застигати, захоплювати

7) досягати, попадати, потрапляти

8) вважати, гадати

9) переконуватися, приходити до висновку

10) зробити висновок, скласти думку

11) юр. вирішувати, ухвалювати рішення (вирок, визначення)

12) засвідчувати чинність документа

13) забезпечувати, субсидувати; давати; наділяти; постачати

14) мат. обчислювати, визначати

15) військ. виділяти, виставляти

16) мисл. взяти слід

17) виділити, приділити (час)

18) амер., розм. вважатися непідхожим (нездатним)

19) розм. відчувати, витерплювати (біль)

20) амер. давати приплід

* * *

1) знаходити, відшукувати; знайти ( випадково), найтов-хнутися, натрапити, зустрітися

2) відкривати, знаходити

3) виявляти; застати, знайти (де-небудь, за яким-небудь заняттям)

4) знаходити (прихильника, своє покликання)

5) досягати, потрапляти, попадати

6) вважати, вбачати (можливим, розумним); переконуватися, приходити до висновку; скласти думку

7) юp. виносити вирок, ухвалу, постанову; засвід-чувати дійсність документа

8) забезпечувати, субсидіювати

9) мaт. визначати, обчислювати

10) вiйcьк. виділяти, виставляти

11) миcл. взяти слід

12) вибрати, виділити, приділити ( час)

1) удар

2) бій (годинника)

3) амер. пропущений м'яч (у бейсболі); поганий удар

4) відкриття родовища (нафти, вугілля тощо)

5) несподівана удача

6) клювання (риби)

1) великий улов

8) геол. простягання (жили, пласта)

9) міра ємкості

10) кількість одночасно викарбуваних монет

11) страйк

12) колективна відмова (від чогось); бойкот

v (past struck; p.p. struck, stricken)

1) бити, ударяти; стукати

2) ударятися; стукатися; влучати

3) бити (про годинник)

4) нападати

5) уражати, приголомшувати

6) натрапити (на когось), випадково зустріти (когось) (тж strike on, strike upon); знайти, відкрити (щось)

7) прямувати

8) проникати, проходити, пронизувати; пробиватися

9) досягати

10) знищувати; відміняти; скасовувати; викреслювати

11) справляти враження; привертати увагу, вражати

12) спадати на думку

13) амер., військ. служити денщиком

14) красти; грабувати

15) простромити, проткнути

16) викликати (почуття тощо); вселяти (жах)

17) викрешувати (вогонь); запалювати

18) запалюватися

19) битися (про серце)

20) бити (про годинник)

21) карбувати (монету)

22) спускати (прапор); згортати (вітрила)

23) театр. розбирати (декорації); демонтувати (сцену)

24) буд. знімати риштування

25) підбивати (баланс); укладати (угоду)

26) складати (список тощо)

27) підсікати (рибу)

28) загарпунити (кита)

29) клювати, брати принаду (про рибу)

30) пускати коріння; прийматися, приживатися, укорінюватися

31) саджати, культивувати (рослини)

32) усмоктуватися, розтікатися (про фарбу)

33) просолювати, просочувати сіллю (м'ясо, рибу)

34) розвантажувати (судно)

35) розвантажуватися

36) мор. спускати (у трюм)

37) міздрити (шкіру)

38) завдавати (болю)

39) (at) нападати, накидатися (на когось, на щось); завдавати ударів (комусь, чомусь)

40) втручатися (у щось — into)

41) устромляти, вбивати (у щось — into)

42) прагнути, добиватися (чогось — for)

43) боротися, битися (за щось — for)

44) вимагати, випрошувати (щось — for)

45) страйкувати; оголошувати страйк

46) припиняти (роботу)

* * *

1) удар; повітряний наліт; удар, бій ( годинника); cл. поганий удар; пропущений м'яч ( у бейсболі)

2) відкриття родовища ( золота); несподівана удача ( lucky strike)

3) cл. недолік; перешкода

4) клювання; підсікання ( волосіні); великий улов

5) гребок ( для згрібання зайвого зерна з міри)

6) гeoл. простягання ( жили або пласта)

1) ударяти, бити; стукнути, ляснути; ударятися, битися, стукатися; попадати; ударяти (по клавішах, струнах)

2) нападати

3) вражати; убивати

4) (on, upon) знаходити, натрапляти, випадково зустрічати

5) направлятися; повертати (у ліс, на північ); заглиблюватися ( у тему)

6) проникати; пробиватися

7) досягати

8) виключати; скасовувати; викреслювати

9) вражати, справляти враження; привертати увагу

10) спадати на думку

11) cл.; вiйcьк. служити денщиком

12) зненацька зустріти

13) викликати ( які-небудь почуття)

14) вселяти ( жах)

15) висікати ( вогонь); запалювати; eл. запалювати дугу; запалюватися

16) бити ( про годинник)

17) битися ( про серце)

18) карбувати (монету, медаль); зробити, вибити (бирку, ярлик)

19) спускати ( прапор); прибирати ( вітрила); згорнути ( намети); бyд. знімати ( риштовання); театр. забирати, розбирати ( декорації); демонтувати ( сцену); театр. гасити, зменшувати ( світло)

20) підводити ( баланс); домагатися ( рівноваги); укладати ( угоду)

21) складати ( список)

22) підсікати ( рибу); загарпунити ( кита)

23) клювати, брати принаду ( про рибу)

24) кусати, жалити ( про змію)

25) пускати ( коріння); прийматися; укорінюватися, прищеплюватися, приживатися; саджати, культивувати ( рослини)

26) профарбовувати (тканину, дерево); вбиратися, розтікатися ( про фарбу)

27) просолювати, просочувати сіллю (рибу, м'ясо)

28) розвантажувати ( корабель); розвантажуватися

29) мop. спускати (у трюм; strike down)

30) рівняти гребком ( міру зерна)

31) міздрити ( шкіру); здирати ( міздрю)

32) cпeц. відбивати риску ( натертою крейдою мотузкою)

33) to strike at smb; smth накидатися /нападати/ на кого-небудь, що-небудь; завдавати удару кому-небудь, чому-небудь; направляти удар на кого-небудь, що-небудь; вiйcьк. наступати на кого-небудь, що-небудь

34) to strike into smth починати що-небудь; втручатися в що-небудь

35) to strike smth into smth змушувати що-небудь проникати в що-небудь; устромляти, втикати, забивати що-небудь у що-небудь

36) to strike smth into smb втикати що-небудь у кого-небудь; давати, надавати, що-небудь кому-небудь

37) to strike for smth прагнути до чого-небудь, робити зусилля, щоб домогтися чого-небудь; битися, боротися за що-небудь

38) to strike smb for smth; cл.; cл. вимагати, випрошувати що-небудь у кого-небудь; просити, шукати протекції у кого-небудь

1) страйк

2) колективна відмова ( від чого-небудь); бойкот

I n засідання, сесія

- final sitting заключне/ остаточне засідання; закриття конференції

- formal opening sitting урочисте відкриття сесії

- joint sitting спільне засідання

- opening sitting перше засідання; відкриття конференції

- public sitting відкрите засідання

- sitting of a committee засідання комісії

- sitting of Parliament засідання/ сесія парламенту

- to adjourn the sitting відкласти засідання

- to hold a sitting засідати, проводити засідання

- to postpone the sitting відкласти засідання

- to resume the sitting відновити засідання

- the sitting is called to order засідання огошується відкритим

- the sitting is open засідання оголошується відкритим

II adj хто є кимсь; діючий в даний час; теперішній, нинішній

- sitting president нинішній (діючий у даний час) президент

МАТЕРІЯ (лат. materia - речовина) - категорія для означення об'єктивної реальності, незалежного від свідомості буття; в історії філософії ця категорія мала різний зміст. Початкові неоднозначні уявлення про М. як речовину (вода, повітря, вогонь і т.п.), що є підвалиною різноманіття плинного світу сущого, привели до питання - чи існує М. взагалі і якщо існує, то як самостійна сутність поза одиничними речами чи лише як можливість останніх. Платон вводить уявлення про безформне середовище, яке пізніше назвали "М." (hyle). Сам Платон використовував для його позначення різні терміни: "сприймаючий першопочаток", "годувальниця", "мати" В. ін розрізняв незриму, позбавлену форми, ірраціональну первинну М., як чисте становлення, і вторинну - чуттєво оформлену, рухому і плинну. Чиста ідея - первинна (чиста) М.; вторинна (чуттєво-плинна) М. - така структура платонівського світонородження, де ідея є дещо раціональне і вільне, а М. - випадкове і тому необхідне й неминуче ("Тимей"). Пізніше Плотин зазначав, що потреба у понятті М. з'являється лише там, де відбувається процес виникнення одного явища з іншого. Значну увагу проблемі М. приділяв Августин. М. у нього є суцільною невизначеністю: вона одночасно і "ніщо" і "дещо", "є" й "не є", повна відсутність форми і спроможність приймати різні форми. Антиномічний характер М., за Августином, обумовлює й антиномічність уявлень про неї: треба погодитися з тим, що її впізнаєш, не розуміючи, що де таке. Зрештою, Августин вважав М. створеною Богом. У новий час М. ототожнювалася з механічним субстратом (Гольбах, Гельвецій та ін.), саморухомою сутністю (Толанд, Спіноза). Берклі виступав з критикою поняття М. на тій підставі, що людське сприйняття здатне дати уявлення про окремі речі, але не про загальний їх речовинний субстрат. Якісно новий аспект у розуміння М. вніс марксизм, який, виходячи з матеріалістичного розуміння історії, звернув увагу на нередукованістьМ. до природних, зокрема фізичних явищ і речей. Енгельс заперечував існування "М. як такої" поза конкретними її проявами, розглядав М. як суперечливу, рухому єдність усього сущого. Ленін піддав критиці спроби інтерпретувати відкриття у фізиці на межі XIX - XX ст. як доказ можливості "зникнення М." Він визначав М. як категорію для позначення об'єктивної реальності, котра "дана у відчуттях", відбивається ними, але існує незалежно від них. З'ясування сутності М. відбувалося в історії філософії та науки при розгляді окремих питань: М. і субстанція; М. і свідомість (дух); М. і рух; М., простір і час; види і форми руху М. та ін. Матеріалісти ототожнювали М. з об'єктивною і самодостатньою дійсністю, субстанцією, універсумом, буттям, ідеалісти розглядали її переважно як субстрат, неістинну, минущу буттєвість, яка не має самостійного значення поза певним ідеальним чинником або відіграє негативну роль пасивного опору позитивним духовним інтенціям. XX ст. пов'язане, з одного боку, з намаганням редуктивного матеріалізму звести психічні процеси до фізичних і функціональнокібернетичних, з другого - з критикою редукціонізму, зокрема фізикалізму, і розробкою уявлень про структурно-емерджентну природу М. (критичний реалізм Селларса та ін.). Пробудження в останні десятиліття XX ст. інтересу до нестійких і нерівноважних процесів у природничих науках (синергетика, теорія катастроф та ін.), яке спостерігається і в сфері суспільного життя (проблеми геополітичних ризиків і загальноцивілізаційної динаміки, бурхливий розвиток конфліктології, стратегії перехідних процесів і кризових станів і т.д.) висуває на чільне місце питання трансформацій, межовості матеріальних процесів і, одночасно, проблему збереження їх самоідентичності. У цьому вимірі М. постає як "повнота", у якій відсутні абсолютно стійкі і незмінні утворення (речі, структури, рівні, відношення), актуальне перебуває у єдності з потенційним, а їх взаємоперетворення постає як перманентний процес оновлення дійсності; отож М. виступає як тотальність, або єдність, яка, розгортаючись у собі, залишається собі тотожною. Зазначений підхід набув розвитку в постнекласичній методології. У той же час для філософії XX ст. характерним є розчинення категорії М. в категорії буття або інших поняттях, призначення яких - зняти опозиції психологічного і фізичного, духу і М., суб'єкта й об'єкта, ідеї і речі ("нейтральні елементи досвіду" Шаха, "ціле" Сметса, "царина сутності" Сантаяни, "Бог" Тилліха, "думка про-" Гуссерля, "дике Буття" Мерло-Понті тощо).

банк., бірж. валютний курс; обмінний курс; обмінний курс валюти; курс валюти; курс обміну; біржовий курс

ціна (price) на певний час, за якою обмінюють грошову одиницю однієї країни на грошову одиницю іншої країни; ♦ існують дві системи встановлення валютного курсу: 1) система фіксованого валютного курсу (fixed exchange rate system), згідно з яким уряд встановлює ціну своєї валюти відповідно до рівня іншої валюти; 2) система плаваючого валютного курсу (floating exchange rate system), який постійно коливається на міжнародному валютному ринку відповідно до купівлі та продажу валюти на даний час

═════════■═════════

central exchange rate центральний валютний курс; clearing exchange rate розрахунковий валютний курс; closing exchange rate валютний курс у період закриття біржі; current exchange rate валютний курс дня • поточний валютний курс; double exchange rate подвійний валютний курс; effective exchange rate ефективний валютний курс; equilibrium exchange rate валютний курс рівноваги; fair exchange rate задовільний валютний курс • сприятливий валютний курс; favourable exchange rate сприятливий валютний курс; fixed exchange rate фіксований валютний курс; flexible exchange rate гнучкий валютний курс; floating exchange rate плаваючий валютний курс; fluctuating exchange rate валютний курс, який коливається • нестійкий валютний курс • хиткий валютний курс; forced exchange rate примусовий валютний курс; foreign exchange rate валютний курс; forward exchange rate валютний курс за угодою на строк; free exchange rate коливкий валютний курс • хиткий валютний курс; high exchange rate високий курс валюти • високий обмінний курс; low exchange rate низький курс валюти • низький обмінний курс; multiple exchange rates множинні валютні курси; official exchange rate офіційний валютний курс; opening exchange rate валютний курс у період відкриття біржі; par exchange rate валютний паритет; pegged exchange rate штучно підтримуваний валютний курс • валютний курс, прив'язаний до іншої валюти; real exchange rate реальний валютний курс; stable exchange rate стійкий валютний курс; steady exchange rate стійкий валютний курс; two-tie exchange rate подвійний валютний курс; variable exchange rate валютний курс, який коливається • нестійкий валютний курс

═════════□═════════

to alter the exchange rate змінювати/змінити валютний курс; to change the exchange rate змінювати/змінити валютний курс; to fix the exchange rate закріплювати/закріпити валютний курс; to increase the exchange rate збільшувати/збільшити валютний курс; to lower the exchange rate зменшувати/зменшити валютний курс

exchange rate:: rate of exchange:: foreign exchange rate:: foreign currency exchange rate

▹▹ devaluation

* * *

I n

1. дата, число, день

2. час, термін, період, епоха

3. амер. той самий день

- arrival date дата прибуття

- to advance the date запропонувати дату, виступити із пропозицією про дату

- to alter the arrival date змінити дату прибуття

- to bring smbd. up to date ввести когось в курс справи

- to bring smth. up to date удосконалити/ оновити щось

- to fix a closing date (of a session, conference, etc.) встановити/ призначити дату закриття (сесії, конференції тощо)

- to fix an opening date (of a session, conference, etc.) встановити/ призначити дату відкриття (сесії, конференції тощо)

- to keep smbd. up to date тримати когось в курсі справ

- to keep smth. up to date поповнювати щось останніми даними

- to leave at an early date виїхати раніше

- the return date is open дата повернення не визначена

II v проставити дату, датувати; ставити число, вказувати час і місце

- to date a document проставити дату на документі

ДОБРО - основна позитивна категорія моралі, що є повною протилежністю зла; відображає сукупний зміст вимог і цінностей моральної свідомості. За давніх часів розуміння Д. визначалося переважно уявленнями про міфологічно санкціоноване, узвичаєне, цінне або корисне для людського життя і діяльності. В цьому відношенні воно збігалося з поняттям блага; сліди такого збігу досі відчутні в європейських мовах. В античній філософії Д. теж зазвичай розглядається як синонім або різновид блага, хоча з часом набуває чіткішого концептуального окреслення. Так, у Платона змістом "божественних", або "більших" благ (які він протиставляє благам "меншим", тобто здоров'ю, красі, силі й багатству) слугують власне моральні чесноти людини А. ристотель, критикуючи платонівську ідею блага самого по собі, розвинув разом з тим класифікацію благ, релевантну з етичної точки зору (поділ благ на "поціновані", "схвалені" і "блага-можливості", а також на такі, що завжди або лише принагідно заслуговують на вибір). У стоїків об'єктом етичної рефлексії стає Д. як вільне дотримання чеснот автономним індивідом на засадах "правильного розуму". Християнська традиція розглядає Д. як втілення божественної волі, стан благої повноти й довершеності творіння Божого, адекватність людського Волевияву релігійно санкціонованій ієрархії цінностей. Секуляризація європейської культури в Новий час спричиняє дискредитацію теїстичного тлумачення Д. і редукцію останнього до раціоналістично осмисленої корисності (Сліноза, Гоббс, Мандевіль, Гельвецій, Гольбах, Бентам та ін.). Заперечуючи проти такої редукції, Кант визначає Д. як відповідність волевияву або вчинку людини апріорному моральному законові; Гегель тлумачить Д. як одне з загальних визначень абсолютного духа. Конкретне розуміння Д. в рамках тієї чи іншої філософсько-етичної концепції зазвичай обумовлювалося специфічною спрямованістю самої цієї концепції: так, існують спроби ототожнити Д. із щастям (евдемонізм), онтологічною досконалістю (перфекціонізм) тощо. Критику подібних "натуралістичних" підходів до визначення Д. дає з позицій етичного інтуїтивізму англ. філософ і етик Мур. В роботах Мура та його послідовників (Решдел, Леард, Бленшард та ін.) інтуїтивно осягнуте Д. постає кінцевою підставою для виведення усіх інших моральних категорій. Аксіологічно-інтуїтивістський підхід в дослідженні проблеми Д. на базі феноменологічного методу розвивають Шелер, Н. Гартман та ін. В умовах сучасного етичного плюралізму, диверсифікації ціннісних моделей різних соціальних груп зростає значення соціологічних і соціально-психологічних контекстів осмислення етичного Д. Водночас загострюється потреба в діалогічному, комунікативному осмисленні останнього крізь призму ідей відкритості, "діалогічної налаштованості", "зверненості до Іншого" (Бубер, Левінас та ін.). Як стрижньова ідея моральної свідомості, Д., подібно до істини і краси, очевидно не може здобутися на остаточне сутнісне визначення; сама невичерпність ідеї Д. налаштовує на нарощування нових вимірів етичної проблематики, відкриття нових обріїв морального освоєння світу. Разом з тим, ця ідея має бути артикульованою в суспільній свідомості достатнім чином, щоб уможливити людям розпізнавати конкретні ситуації вибору Д. і зла і знаходити правильні рішення. Поєднання сутнісної відкритості ідеї Д. з обґрунтуванням її життєво-практичного застосування "тут і тепер" - важливий напрям осмислення проблеми Д. в сучасній етиці.

КАТЕГОРІЇ ДІАЛЕКТИКИ - всезагальні філософські поняття, за допомогою яких розкривається суперечливий характер буття, його єдність і різноманітність, змінюваність і самозбереження Р. озглядувані в онтологічному плані, К.д. фіксують об'єктивну несумісність і, в той же час, нерозривність сторін буття ("протилежність", "єдність протилежностей", "рух", "розвиток" і т.п.). Як форми логічного пізнання, вони характеризують рух мислення через логічні суперечності, що не можуть бути усунені існуючими формальними методами і потребують сутнісного аналізу досліджуваної ситуації, як це має місце, наприклад, в апоріях Зенона, антиноміях Канта, логіці Гегеля, "Капіталі" Маркса, деяких софізмах, тезах про корпускулярно-хвильову подвійність мікрооб'єктів, тваринно-соціальну сутність людини та ін., у випадках дослідження перехідних і "межових" ситуацій і т.д. (абстрактне, або розсудкове, негативно-розумне, позитивно-розумне мислення; теза, атитеза, синтез; чуттєво- конкретне, абстрактне, мислено-конкретне). Рух пізнання відбувається в цьому разі за законами не формальної, а діалектичної логіки, змінюючи одні форми раціонального мислення на інші і синтезуючи їх. В гносеологічному аспекті К. д. можна систематизувати на ті, що характеризують рух (тотожність - відмінність, перервне - неперервне, конечне - безконечне, одиничне - загальне, абсолютне - відносне, внутрішнє - зовнішнє та ін.), становлення і деградацію (буття - небуття - становлення; якість - кількість - міра; старе - нове - оновлення; покладання - заперечення - зняття; минуле - сучасне - майбутнє; виникнення - зникнення - відродження та ін.) та розвиток. Серед останніх виділяють категорії детермінації (безпосереднє - опосередковане; причина - наслідок; умова - обумовлене; необхідність - випадковість; можливість - дійсність та ін.) та категорії формоутворення (форма - зміст; частина - ціле; елементи - структура; стан - функція та ін.). У відповідності зі зміною системи філософських категорій в цілому (досить згадати відмінність систем категорій Платона,Аристотеля, Канта і Гегеля) К. д. перебувають У русі, відповідно до накопичення знань про суперечності, відкриття їх нових форм і узагальнення цієї інформації. На цьому шляху певні поняття втрачають статус К. д. (як це сталося у Новий час з рядом категорій теологічної діалектики), інші набувають категоріального статусу. Сьогодні на шляху до цього перебувають такі поняття, як "самоідентичність", "подія", "конфлікт", "катастрофа", "синергія", "тотальність", "сизигія", "межовість" та ін. Взагалі ж, оскільки філософське знання, як граничне, має антиномічний характер за самою своєю сутністю, між категоріями філософії і К.д. немає різких меж. В різних філософських системах, в залежності від акцентів на тих чи тих суперечностях буття, різні комплекси категорій можуть відігравати домінуючу роль як К.д. Історичний процес лише виявляє різні способи цього домінування.

ком. вартість; цінність; ціна; оцінна вартість; значення

вартість товару, послуги, активу (asset¹) тощо, виражена у грошах; ♦ вартість встановлюється відповідно до мінової вартості одного продукту чи активу щодо іншого

═════════■═════════

acquisition value купівельна вартість; actual value справжня вартість • дійсна вартість; added value додана вартість; adjusted present value (APV) скоригована поточна вартість; advertising value рекламна вартість; aggregate value сукупна вартість; allowed value дозволене значення; annual value річна вартість; anticipated value сподівана вартість; appraised value оцінена вартість; approximate value приблизна вартість; arbitrary value умовна вартість; assessed value оціночна вартість; asset value номінальна вартість активів; associative value асоціативна вартість; auction value аукціонна вартість; average value середня вартість • середнє значення; balance sheet value балансова вартість; base values базові показники; base market value базова ринкова вартість; billed value вартість рахунка-фактури; biological value біологічна цінність; book value балансова вартість • облікова вартість • чисті (нетто) активи фірми; break-even value значення показника, за якого наявний нульовий прибуток; break-up value роздільна вартість; buyer-recognized value визнана покупцем цінність; calculated value розрахункове значення; capital value вартість капіталу • вартість реального основного капіталу; capitalized value капіталізована вартість; cargo value вартість вантажу; carrying value балансова вартість • облікова вартість; cash value грошова вартість; cash equivalent value рівнозначна грошова вартість • еквівалентна грошова вартість; cash surrender value викупна вартість; closing values ціни на момент закриття; collateral value вартість забезпечення; commercial value ринкова вартість • продажна ціна • вартість за продажною ціною; commitment value вартість зобов'язання; commodity value вартість товару; comparison value порівняльна вартість; competitive value конкурентна цінність; computed value підрахована вартість; conditionally optimal value умовно-оптимальне значення; constant-dollar value суми у незмінних цінах; consumer value цінність для споживачів; consumption value споживана цінність; contract value вартість товарів, куплених за контрактом • вартість товарів, проданих за контрактом • вартість контракту • вартість, зазначена в контракті; conversion value конверсійна вартість; cost value величина витрат • собівартість • початкова вартість; critical value критичне значення; currency values валютні цінності; current value(s) поточна вартість • поточні показники; current exit value поточна ліквідаційна вартість; current market value поточна ринкова вартість; customs value митна вартість; declared value заявлена вартість; denominational value номінальна вартість; depreciable value вартість, яка підлягає амортизації; depreciated value залишкова вартість • балансова вартість із відрахуванням зношення; deprival value втрачена вартість; design value розрахункове значення; discounted value дисконтована вартість; desired value бажане значення; disposal value ліквідаційна вартість; earning-capacity value приведена вартість основного капіталу, яка дорівнює сумі очікуваної виручки; economic value економічно вигідне значення; effective value ефективне значення; end value кінцева вартість; entry value вхідна вартість; equivalent value рівнозначна вартість • еквівалентна вартість; estimated value обчислена вартість; exact value точна вартість; exchange value мінова вартість; exit value; expected value сподівана вартість • математичне сподівання; expected monetary value сподівана грошова вартість; export value експортна вартість; face value; fair value обґрунтована вартість • вартість в поточних цінах; fair market value поточна ринкова вартість; final value кінцева вартість; finite value кінцеве значення; food value харчова цінність • поживність; full value повна вартість • правдива вартість • справжня вартість; functional value функціональна вартість; future value; global value загальна вартість; going-concern value вартість діючого підприємства; gold value вартість золота; gross value валова вартість; gross book value первісна вартість активу • валова вартість активу; high unit value висока вартість товарної одиниці; historical value вартість в цінах набуття • первісна вартість; home value вартість у країні походження; hypothecary value вартість застави; import value вартість імпорту; imputed value умовно нарахована вартість; increasing value зростаюча вартість; individual value індивідуальна вартість; initial value первісна вартість • початкова вартість • вихідні дані; insurance value вартість страхування; insured value застрахована вартість • страхова оцінка; intangible value вартість нематеріальних активів • нематеріальна цінність; international value міжнародна вартість; intrinsic value внутрішня вартість • дійсна вартість; inventory value вартість товарно-матеріальних запасів • інвентарна вартість; investment value дійсна вартість цінного папера; invoice value фактурна вартість; invoiced value фактурна вартість; invoice sales value продажна ціна згідно з накладною; land value вартість землі; license value вартість ліцензії; limit value граничне значення; liquidation value ліквідаційна вартість; loan value вартість позики • розмір кредиту; lower value нижня ціна; manpower value вартість робочої сили; marginal value гранична вартість; market value ринкова вартість; material value матеріальна цінність; maturity value вартість у момент настання терміну; mean value середнє значення; measured value виміряне значення; media value цінність засобів реклами; merchandising value цінність засобів стимулювання сфери торгівлі; monetary value грошова вартість; money value грошова оцінка; mortgage value вартість заставної; net value чиста вартість; net asset value чиста вартість активу; net book value чиста балансова вартість; net depreciated value чиста залишкова вартість; net present value; net realizable value (NRV) чиста вартість реалізації; net selling value чиста продажна вартість; nominal value; numerical value числове значення; nutritional value поживна цінність; order value вартість замовлення; original value первісна вартість; original cost value первісна вартість; output value вартість випуску продукції; overall value загальна вартість; par value; parity value паритетний курс; peak value максимальне значення; permissible value допустиме значення; potential value потенційна цінність; present value; present realizable value вартість поточної реалізації; price adjusted value вартість у скоригованих цінах; rateable value оподатковувана вартість; real value реальне значення; realizable value досяжне значення; realization value реалізована вартість; recovery value ліквідаційна вартість; redemption value викупна вартість • викупна ціна; relative value відносна вартість; relative surplus value відносна додаткова вартість; replacement value відновна вартість; residual value залишкова вартість; sale value продажна вартість • розпродажна ціна; sales value загальна вартість продажу • загальна вартість перепроданих товарів; salvage value ліквідаційна вартість; self-expanding value самозростаюча вартість; selling value ринкова вартість • продажна ціна • вартість за продажною ціною; service value вартість, яка амортизується; shipped value вартість відвантаженого товару • вартість відвантаження; standing value постійна вартість; stated value заявлена вартість; stock value вартість запасів; subjective value суб'єктивна вартість; surplus value додаткова вартість; surrender value викупна вартість; taxable value сума, яка підлягає оподаткуванню; time value норма часу • строкова вартість опціону; total value загальна вартість; trade value продажна ціна; trade-in value вартість виробу при зустрічному продажу; trading value ринкова вартість • продажна ціна • вартість за продажною ціною; transferred value перенесена вартість; true value повна вартість • реальна вартість • справжня вартість; undepreciated value первісна вартість; unit value вартість одиниці продукту • середня ціна товарної одиниці; upper value верхня ціна; use value споживча вартість; written-down value чиста балансова вартість • вартість активу з відрахуванням амортизації; written-off value залишкова вартість основного капіталу • залишкова вартість; zero value нульове значення; zero salvage value нульова ліквідаційна вартість

═════════□═════════

above the value вище від вартості; at value за ціну дня; export value of imported merchandise вартість товарів за експортними цінами у країні відправлення; of value цінний • дорогоцінний: of equal value рівноцінний; of full value повноцінний; of little value малоцінний; of no value нецінний; value of no practical без практичної цінності; to assess the value оцінювати/оцінити вартість; to compute the value оцінювати/ оцінити вартість • калькулювати вартість; to create value створювати/створити вартість; to declare the value заявляти/заявити вартість; to decline in value знижуватися в ціні; to decrease in value втрачати цінність; to determine the value оцінювати/оцінити вартість • визначати/визначити вартість; to determine value визначати/ визначити категорію вартості; to establish the value встановлювати/встановити значення; to exceed the value перебільшувати/перебільшити значення; to exceed in value перевищувати/перевищити вартість; to fall in value впасти в ціні; to fluctuate in value змінюватися у вартості • коливатися у вартості; to increase in value збільшуватися у вартості; to lose in value впасти в ціні; to maintain its value зберігати/зберегти вартість; to offset the value відшкодовувати/відшкодувати вартість; to preserve value зберігати/зберегти вартість; to put value on something оцінювати/оцінити вартість чого-небудь; to reduce the value зменшувати/зменшити вартість; to reduce in value зменшуватися у вартості; to refund the value відшкодовувати/відшкодувати вартість; to rise in value збільшуватися у вартості; to state the value заявляти/заявити вартість; value added додана вартість • приріст вартості • вартість обробки; value added component елемент доданої вартості; value added in manufacture вартість, додана у виробництві; value-added tax (VAT) податок на додану вартість; value-added tax fund фонд податку на додану вартість; value-added tax on importation податок на додану вартість для імпортних товарів; value adjustment коригування вартості; value adjustment account рахунок коригування вартості; value adjustment entry проведення скоригованої вартості; value allowance податкова знижка; value analysis вартісно-функціональний аналіз; value assessment оцінка розміру податку • оцінка вартості; value at point of entry вартість на час ввозу; value at selling price вартість за продажною ціною; value date дата зарахування грошей • термін векселя; value day дата, з якої депозит починає приносити відсотки • дата зарахування грошей на банківський рахунок • дата відкриття строкового депозиту; value for money справжня вартість грошей; value for money audit аудит економічності, ефективності й результативності; value gain збільшення вартості; value generation утворення вартості; value increase збільшення вартості; value in exchange мінова вартість; value in use споживна вартість; value of a building вартість будинку • вартість споруди; value of domestic sales обсяг внутрішнього товарообороту; value of exemption сума відрахування; value of imports вартість імпорту; value of material вартість матеріалу; value of ship and feight вартість судна і вантажу; value of tax deduction сума податкового відрахування; value on balance sheet date вартість на дату подання балансового звіту

value:: value in exchange

* * *

1) знаходити, відшукувати; знайти ( випадково), найтов-хнутися, натрапити, зустрітися

2) відкривати, знаходити

3) виявляти; застати, знайти (де-небудь, за яким-небудь заняттям)

4) знаходити (прихильника, своє покликання)

5) досягати, потрапляти, попадати

6) вважати, вбачати (можливим, розумним); переконуватися, приходити до висновку; скласти думку

7) юp. виносити вирок, ухвалу, постанову; засвід-чувати дійсність документа

8) забезпечувати, субсидіювати

9) мaт. визначати, обчислювати

10) вiйcьк. виділяти, виставляти

11) миcл. взяти слід

12) вибрати, виділити, приділити ( час)

1. призначати (час), визначати, призначати

2. призначати на посаду

- to assign a date for the conference призначати дату відкриття конференції

- to assign smbd. to do smth. доручити комусь зробити щось

1) би́ти; вдаря́ти(ся)

2) би́ти ( про годинник)

3) викре́шувати ( вогонь); запа́лювати(ся)

4) карбува́ти, вибива́ти

5) наштовхну́тися на, випадко́во зустрі́ти

6) спада́ти на ду́мку

7) справля́ти вра́ження

8) вселя́ти, виклика́ти ( жах тощо)

9) уража́ти, приголо́мшувати

10) опуска́ти ( прапор); згорта́ти ( вітрила)

11) підбива́ти ( баланс); уклада́ти ( угоду)

12) амер. sl. шантажува́ти, вимага́ти

13) sl. проси́ти, шука́ти проте́кції

14) пуска́ти ( коріння)

15) саджа́ти

16) прямува́ти (тж. strike out)

17) проника́ти, прохо́дити; прони́зувати

18) підсіка́ти ( рибу)

19) ел. утво́рювати дугу́

•

- strike at

••

1) відкриття́ родо́вища на́фти (руди́)

2) несподі́вана уда́ча

3) уда́р

4) геол. простяга́ння жи́ли (пласта́)

5) мі́ра є́мності ( різна у різних районах Англії)

1) страйк

2) колекти́вна відмо́ва ( від чогось); бойко́т

3) attr. страйкови́й

Кузанський, Ніколай (справжнє прізв. Кребс) (1401, Куза на Мозелі - 1464) - нім. філософ, теолог, вчений. Навчався у Гейдельберзькому, Падуанському і Кельнському ун-тах. Од 1448 р. кардинал римо-католицької церкви, відомий релігійний діяч. Займався також дослідженнями у галузі математики, астрономії, географії тощо. Філософія К. формувалася на межі Середньовіччя і доби Гуманізму, зазнала впливу античного і християнського доробку, філософії піфагореїзму, платонізму, неоплатонізму і аристотелізму як античної, так і християнської доби. Як у християнського філософа, Бог у центрі уваги К., проте не стільки сам по собі - нескінченність, недоступна для пізнання, - скільки у співвідношенні зі створеним ним світом. Якщо Бог у К. - це "абсолютний максимум", то світ - це "відносний максимум" О. станній не має якогось визначеного центру та просторових меж; планета Земля також не є певним чином локалізована і помірно рухається у безмежжі простору. У розумінні Бога К. яскраво виявився один із провідних принципів його філософії - принцип збігу протилежностей (лат. coincidentia oppositorum), а саме: Бог є трансцендентним щодо світу (універсуму) й одночасно іманентним, присутнім у кожній його частині, нехай щонайменшій. Нескінченність у К. постає як Вічність, або максимальна присутність, тобто Безначальний початок - Бог-Отець. Вічність, як прояв нескінченності, фіксує рівність самій собі. Проте "Рівність" уже покладає "своє інше" Отця, тобто Бога-Сина. їхню єдність символізує Святий Дух. Апофатична нескінченність перетворюється на продуктивну Божественність Трійці Д. ля конкретизації думки - яким чином світ залучається до буття, К. важливі два принципи: 1) обмеження "абсолютного максимуму"; 2) розгортання Бога у світ і згортання, або повернення усіх речей у Божественне лоно. Розгортання є початком розмежування максимуму і мінімуму, які в Абсолюті втратили свій сенс, але у скінченному світі його отримують. Так єдність розгортається у кількість; спокій - у рух; вічність - у час; тотожність - у відмінність; рівність - у нерівність тощо. Людина, за К., - це мікрокосм, подібний до макрокосму, в якому здійснюється єдність божественного і природного. Назва основного твору "De docta ignorantia" ("Про вчене незнання") розкриває основну пізнавальну ідею творчості К., яка полягає назагал у тому, що найвища мудрість - це визнання власної пізнавальної неспроможності. Проте це не відмова від раціоналізму, а його відкриття на рівні металогіки. Зіставлення можливостей скінченного розуму веде від об'єкта до об'єкта, встановлюючи їх подібність, але воно нездатне цілковито відтворити картину світобудови, тому зупиняється перед нескінченністю (розум так наближається до істини, як вписаний багатокутник до кола). Те, що несила осягнути "розуму", здолає "інтелект", що підносить людину до божественного рівня - інтелектуального споглядання, в якому ототожнюються протилежності. Цьому має відповідати стан людської душі: віра керує розумом, а розум поширює віру; інтелектуальне пізнання є розгортанням віри.

[br]

Осн. тв.: "Про вчене незнання" (1440); "Про втаємниченого Бога" (1444); "Апологія вченого незнання" (1449); "Візія Бога" (1453); "Про злагоду віри" (1453) та ін.

ОСТРОЗЬКА СЛОВ'ЯНО-ГРЕКО-ЛАТИНСЬКА АКАДЕМІЯ (колегія) - перша в Україні і на східнослов'янських землях школа вищого типу і наукова установа. Заснована князем Костянтином-Василем Острозьким наприк. 1576 р., закрита Анною-Алоїзою Хоткевич (1636). Академія входила до складу культурно-освітнього осередку, в якому діяли також науково-літературний гурток та друкарня. Незважаючи на православне спрямування цього навчального закладу, у ньому працювали не лише відомі укр. вчені, а й інтелектуали з Греції, Болгарії, Білорусі, Сербії, Росії, Волощини, Польщі, вихованці ун-тів Падуї, Венеції, Кракова, а також протестантських шкіл. Тут підготували і видали в 1581 р. першу повну Біблію церковносл. мовою, здійснили ґрунтовну редакцію творів традиційної вітчизняної книжності і створили низку талановитих праць, насамперед полемічних, що дозволяють скласти уявлення про погляди острожців на актуальні на той час богословські, суспільно-політичні, етичні проблеми тощо. В Острозі працювали такі відомі культурні діячі, як Г. Смотрицький, Суразький (Малюшицький), Наливайко, Острозький Клірик, Вишенський, Дорофейович, Броневський (Христофор Філалет), Лятош, Мотовило, Михайлович-Аннич, Римша, Раллі, Нафанаїл, Мосхопулос, Лукарис, Парасхес, Федоров. В Академії представлені напрями, що характеризують розвиток тогочасної укр. думки. Це, зокрема, традиціоналістичний, або містичний, напрям з притаманними йому пошуками "тісного євангельського" шляху до істини і життя в ній (Княгиницький, Вишенський), ренесансно-гуманістичний в його західноєвропейському варіанті (латинізована поезія Пекаліда) та, за визначенням Зілинського, поступово-утрагевістичний, в межах якого було сформовано комплекс ренесансно-гуманістичних і реформаційних ідей, що був наслідком переосмислення відповідних західних течій на вітчизняному ґрунті (Смотрицький, Острозький, Римша, Наливайко, Філалет та ін.). Серед духовних здобутків острозьких інтелектуалів було: відкриття історичного часу, вихід за межі провіденціалізму у пошуках причин історичних подій, створення новітнього ідеалу людини з властивою їй орієнтацією на активне самоутвердження і самореалізацію в земному житті, обґрунтування ідей безпосередньої богопричетності кожного християнина, рівності всіх людей перед Богом, спасіння особистою вірою, свобода сумління. Академія відіграла визначну роль у культурно-національному розвитку України.

СИМЕТРІЯ ( від грецьк. συμμετρία - співрозмірність, гармонія) - властивість незмінюваності (інваріантності) деяких сторін, форм, конфігурацій, процесів, явищ, відношень матеріальних об'єктів, законів природи відносно певних операцій, напр., С. математичних груп перетворення. Протягом усієї історії людства С., як теорія, метод і методологія, відігравала важливу роль у науці, техніці, образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці, танцях, літературі та інших видах інтелектуальної діяльності всіх цивілізацій. За висловом Вейля, за допомогою цієї ідеї людина намагається осягнути й створити порядок, красу і досконалість. Класична (геометрична) теорія С. XIX ст. уточнила інтуїтивне уявлення про С. як гармонію пропорцій. Її поняття та ідеальні форми, абстраговані від декоративних орнаментів та геометричних форм кристалів, набули строгої математичної форми. Од тих часів в характеристиці С. залишилися такі наріжні поняття, як "візерунок" та "мотив" Ш. ироке застосування С. як теорії й методу коріниться в тому, що С. будь-якого об'єкта можна описати як у термінах його елементів С., так і в термінах операцій С. Важлива роль С. обумовлена взаємозв'язком причини й наслідку. С. ефекту свідчить про закономірний характер (принаймні регулярність) першопричини явища або структури системи. Операції С. мають особливе значення саме як причини, оскільки викликані ними ефекти можна передбачити, і сама С. при цьому стає цінним об'єктом дослідження. Принцип С. П'єра Кюрі проголошує, що елементи С. (як і дисиметрії) причин повинні виявлятись у породжених ними ефектах, хоча обернене є несправедливим (ефекти можуть бути більш симетричними, аніж причини). Така дуальність причини і наслідку веде до двох різних вихідних точок дослідження С. Рішучим кроком у напрямі до сучасної теорії С. було відкриття багатоманітних візерунків та операцій т. зв. "кольорової" С. (під "кольором" можуть розумітися будь-які негеометричні атрибути об'єктів). Поєднання класичної теорії С. з нетрадиційною мовою "кольорової" С. виявилося надзвичайно плідним у науці. Узагальнені С. дали ключ до розуміння та уніфікації багатьох законів фізики, хімії, біології та інших наук. Методологічний статус С. визначається перш за все тим, що вона стала багатовимірною системою відображення глибинних сторін світу, математично точною мовою, яка узгоджується з найбільш фундаментальними науковими теоріями і через це часом абстрактна й складна, але разом із тим і достатньо наочна, щоб при розгляді навіть далеких від буденного сприйняття сторін світу можна було вдатися до звичайної людської уяви.